Organization

Maestro

Vyacheslav Chernukho-Volich

Igor Chernetski

Diretor de Palco

Tamara Forsiuk

Mestre de Coro

Valery Regrut

Cenógrafo

Natalya Bevzenko-Ziniina

Leonid Butenko

Cantor

Tenor

Alexander Prokopovich

Conde de Almaviva

Vladislav Gorai

Baixo

Yuri Dudar

Don Bartolo

Mezzo-soprano

Alina Tkachuk

Rosina

Nadezhda Sychuk

Anastasiya Golub

Alina Vorokh

Barítono

Bogdan Panchenko

Figaro

Sergei Uzun

Don Basilio

Dmitry Pavlyuk

Vasyl Dobrovolskyi

Fiorello

Aleksey Gruzin

Soprano

Ilona Skrypnik

Berta

Natalia Kadantseva

Marina Godulyan

Tatiana Spaskaia

Um sargento

Odessa National Academic Opera and Ballet Theater

Il barbiere di Siviglia -  (O Barbeiro de Sevilha)

Odesa

Ucrânia

Il barbiere di Siviglia

Public

O Barbeiro de Sevilha

Approved

Libretto by Cesare Sterbini based on Pierre Beaumarchais's French comedy The Barber of Seville.

"The Barber of Seville" - an opera buffa based on a French play - is one of those about which Stendhal said that you need to close your eyes to all the problems and "only die of laughter and pleasure".

Gioacchino Rossini wrote the opera "The Barber of Seville" in a surprisingly short period of time - in twenty days (other sources claim that the opera was written in about two weeks). On none of the operas did Rossini work with such zeal as on this work. According to his personal confession, he "made music everywhere: when he was walking, when he was eating, and when he was standing, lying down, in a word - constantly."

The opera was first staged on the stage of the Roman theater "Argentina" on February 20, 1816. However, "The Barber of Seville" is not the original name of this opera, although it is based on the play of the same name by Pierre Auguste Caron de Beaumarchais. Rossini's opera was originally called "Almaviva, or the vain warning". The reason for renaming the opera was that "The Barber of Seville" was set to music by Giovanni Paisello thirty years ago. But, despite the renaming, supporters of the old meter made a fuss at the premiere of Rossini's opera and booed it. It was said that Rossini had left the theater stealthily. The detractors were also helped by a series of accidents that happened during the performance: the actor who performed the role of Basilio fell and injured himself; Almaviva broke a string on her guitar during the serenade; a cat appeared on the stage at a very unfortunate moment. the next evening contrary to expectations, the hall was full. Spectators came to have fun, perhaps in the hope that the cascade of coincidences will repeat itself again. But the opera made a completely different impression, it conquered everyone. Enthusiastic audience applauded every aria! "My "Barber" enjoys more and more success every day," wrote Rossini, "and he managed to win over even the most ardent opponents of the new school so much that they involuntarily begin to love this clever boy more and more."

"The Barber of Seville" marked the beginning of Rossini's European fame. The first production in Russia took place in 1821 in Odessa, the performance was in Italian. The following year, "The Barber of Seville" was applauded in St. Petersburg. By the way, the final scene in the finale of the opera - the sextet with the chorus "Di si felise innesto" ("Worries and worries have dissipated like smoke") - is based on the theme of the Russian folk song "Ah, why fence the garden". Her motives, of course, have changed, the rhythm has changed, but you can recognize the rhyme.

Verdi wrote: "...I still think that the "Barber of Seville" for its wealth of ideas, for the brightness of the comic sound and the truth of the declamation is the most beautiful of all existing opera buffa."

English

Libretto by Cesare Sterbini based on Pierre Beaumarchais's French comedy Le Barbier de Séville.

«Севільський цирульник» – опера-буффа за французькою п’єсою – одна з тих, про які Стендаль говорив, що потрібно закривати очі на всі недоладності і «тільки помирати від сміху і задоволення».

Джоаккіно Россіні написав оперу «Севільський цирульник» в дивовижно короткий строк – за двадцять днів (інші джерела стверджують, що опера писалась близько двох тижнів). Над жодною з опер Россіні не працював з таким завзяттям, як над цим твором. За його особистим зізнанням, він «творив музику скрізь: і коли гуляв, і коли їв, і коли стояв, лежав, одним словом – постійно».

Вперше опера була поставлена на сцені римського театру «Арджентіна» 20 лютого 1816 року. Втім, «Севільський цирульник» – не первісна назва цієї опери, хоча вона й основана на однойменній п’єсі П»єра Огюста Карона де Бомарше. Спочатку опера Россіні називалась «Альмавіва, або марна пересторога». Причиною для перейменування опери стало те, що «Севільський цирульник» був покладений на музику Джованні Паізелло ще тридцять років тому. Але, незважаючи на перейменування, прихильники старого метра влаштували гамір на прем’єрі опери Россіні і освистали її. Говорили, що Россіні крадькома покинув театр. Недоброзичливцям допомогла й низка випадковостей, що трапились під час спектаклю: актор, який виконував роль Базиліо, упав і поранився; у Альмавіви під час серенади на гітарі лопнула струна; на сцені в дуже невдалий момент з’явилася кішка. Наступного вечора, всупереч очікуванням, зал був переповнений. Глядачі прийшли розважитися, можливо, в надії, що каскад випадковостей повториться знову. Але опера склала зовсім інше враження, вона підкорила всіх. Захоплена публіка аплодувала кожній арії! «Мій «Цирульник» з кожним днем користується все більшим успіхом, – писав Россіні, – і навіть до найзапекліших противників нової школи він зумів так підлизатися, що вони мимоволі починають все сильніше любити цього спритного хлопця».

«Севільський цирульник» поклав початок європейській славі Россіні. Перша постановка в Росії відбулась у 1821 році в Одесі, вистава йшла італійською мовою. Наступного року «Севільському цирульнику» аплодували в Петербурзі. До речі, заключна сцена у фіналі опери – секстет з хором “Di si felise innesto” (“Турботи і хвилювання розсіялись, неначе дим») – побудована на темі російської народної пісні «Ах, навіщо город городити». Її мотиви, звичайно, змінені, іншим став ритм, але впізнати наспів можна.

Верді писав: «…я все одно вважаю, що «Севільський цирульник» за своїм багатством ідей, за яскравістю комічного звучання і правдою декламації є найпрекраснішою з усіх існуючих опер-буффа».

українська

O Barbeiro de Sevilha by Rossini, De (2023/2023), Dirigido por Tamara Forsiuk,, Regente Vyacheslav Chernukho-Volich, Igor Chernetski, Odessa National Academic Opera and Ballet Theater, Odesa, Ucrânia

Créditos do espetáculo (Elenco & Equipe )

Elenco

Equipe

Programa, Sobre & Sinopse

Fotos

Leitura adicional

Datas e locais de apresentação

Locais de Eventos