Name: Tosca
Start: 2023-09-23T00:00:00.000Z
End: 2024-03-24T00:00:00.000Z
Location: National Opera of Ukraine

Organization

Direzione d'orchestra

Nicolay Diadiura

Regia

Anatoliy Solovyanenko

Scenografia

Maria Levytskaya

Direzione del coro

Bogdan Plish

Costumi

Alla Kulbaba

Oleksandr Tarasenko

Viktoria Savenko

Cantante

Soprano

Victoria Chenska

Floria Tosca

Tenore

Oleg Zlakoman

Mario Cavaradossi

Baritono

Oleksandr Melnychuk

Il barone Scarpia

Basso

Sergii Kovnir

Cesare Angelotti

Ruslan Tanskyi

Spoletta

Voce bianca

Dmitro Ageev

Un pastore

Un carceriere

Yuriy Goryn

Sciarrone

Oleksandr Boiko

Il sagrestano

National Opera of Ukraine

Others

The boys' choir of the L. Revutskyi Municipal Academic Choir Chapel

Liudmyla Monastyrska

Iryna Petrova

Orchestra

Ukraine National Opera Orchestra

italiano

Tosca

Kiev

Ucraina

Main Stage

Tosca Puccini

Public

Approvato

Accordionist

Strumento

Archlutenist

Baroque Flutist

Baroque Oboist

Baroque Trumpetist

Bassist

Bassoonist

Cellist

Clarinetist

Continuo

Contrabassist

Cornettist

Guitarist

Harper

Harpsichordist

Hornist

Lutenist

Mandoline Player

Musette de cour Player

Oboist

Organist

Percussionist

Pianista

Recorder Player

Saxophonist

Suonatore di flauto

Tenor Violinist

Timpani

Trombonist

Trumpeter

Tuba Player

Vibraphonist

Viola Pomposa Player

Viola da Gambist

Viola d’amore Player

Violinista

Violino Piccolo Player

Violista

Altro

Ballando

Chefdirigent Musiktheater

Chorus Director

Composizione

Coreografia

Coro

Docente di canto

Drammaturgia

Emittente radiotelevisiva

Extra

Illustrator

Insegnante

Libretto

Luci

Maestro ripassatore

Orchestra Operations

Parrucco

Photographer

Poet

Produzione esecutiva

Recitazione

Stage Manager

Suono

Traduzione

Trucco

Video

Wig & Makeup Designer

Writer

Writing and performance

Basso-baritono

Mezzosoprano

Controtenore

Contralto

Alto

Mimi

Narrazione

З історії створення опери «Тоска» Джакомо Пуччіні

Опера «Тоска» Джакомо Пуччіні – одна з найпопулярніших опер світового репертуару. На її створення композитора надихнула знаменита французька актриса Сара Бернар (1844 – 1923), яка з величезним успіхом грала в однойменній п’єсі Віктор’єна Сарду (1831 – 1908). Уперше Пуччіні побачив п’єсу «Тоска» в Милані в Teatro Filodrammaticі у 1889. Його не тільки вразила гра «божественної Сари», а й захопив сюжет драми. Дія відбувалася в Римі в 1800 році – це був період гострої політичної боротьби за національне визволення та об’єднання Італії. Напружена атмосфера п'єси, гострота конфліктів, драматизм переживань героїв, які боролися за незалежність, волелюбний пафос «Тоски» – були співзвучні патріотичним настроям Джакомо Пуччіні, дорогі йому як італійцю.

У листі від 7 травня 1889 року композитор доручає своєму видавцеві Джуліо Рікорді провести всі необхідні переговори, щоб одержати дозвіл драматурга на написання за його твором опери. 13 січня 1899 року в Парижі

Пуччіні зустрівся із Сарду й одержав його згоду. Цікаво, що п’єса «Тоска», як можливе джерело лібрето, викликала інтерес не тільки у Джакомо Пуччіні, але й у Джузеппе Верді й Альберто Франкетті.

Після прем'єри опери «Богема» Джакомо Пуччіні разом зі своїми постійними лібретистами Луїджі Іллікой (1859–1919) і Джузеппе Джакозой (1847–1906) приступили до розробки сценарію. У центрі твору, як завжди у Пуччіні, любовна драма, яка в «Тосці» знайшла найбільш повне, по-італійському щедре втілення. Пріоритет любовної лінії, лірична спрямованість стає відмінною рисою драматургії опери (навіть барон Скарпіа співає ліричне аріозо). При цьому композитор вилучив із сюжету п'єси другорядні деталі й максимально прискорив дію. Змінився й образ головної героїні – Флорії Тоски, талановитої співачки, палкої патріотки Італії.

Мелодрама В. Сарду, втілена у поетичних пуччінівських мелодіях, набула риси гострої психологічної драми трагедійного плану – це хвилююча розповідь про ілюзорність щастя, про крах сподівань під тиском життєвих обставин. Починаючи з фатальної зустрічі Каварадосі з Анжелотті, опера розвивається на основі конфліктів, зіткнень, боротьби. Арії і дуети пронизані емоційністю, яскравою експресивністю.

Драматизм опери втілений у виразній музиці оркестру, що переплітається з сольними партіями співаків. Оркестрові фрагменти вражають насиченістю тембрової палітри, стрімко змінюються мотиви-символи, що нагадують то про щасливі мрії закоханих, то про невідворотність трагічної розв’язки.

Щоб створити переконливу атмосфери папського Риму, відтворити справжнє звучання дзвонів замка Сант-Анджело Джакомо Пуччіні спеціально їздив слухати ранкові дзвони навколишніх церков. Для партії Флорії Тоски він віднайшов канцону на романському діалекті, для пісні пастуха використав вірші стародавньої народної пісні, які йому представив житель Лукки Альфредо Вандіні.

Прем'єра «Тоски» відбулася в римському театрі «Констанца» 14 січня 1900 року (диригував Леопольдо Муньоне, у заголовній ролі – примадонна Ла Скала Харіклея Даркле). У залі зібралися представники культури, журналісти, столичні меломани, були присутні також королева Маргарита й члени уряду. Проте публіка й критика прийняли оперу без захоплення, оцінки були досить суперечливі: з ентузіазмом привітали «Тоску» прихильники веризму, інші дорікали їй в натуралізмі, мелодраматизмі, у «брутальності» змісту.

17 березня 1900 року прем'єра опери «Тоска» з величезним успіхом пройшла на сцені театру «Ла Скала» під керуванням Артуро Тосканіні, партію Тоски виконала Харіклея Даркле, Скарпіа – Еудженіо Джіральдоні, Каварадоссі – Джузеппе Боржатті. Уже за рік опера  «Тоска» завоювала провідні оперні сцени Європи і до сьогодні користується величезною популярністю в співаків. Арії Каварадоссі «Recondita armonia», «E lucevan le stelle», «Vissi d'arte» Тоски належать до перлин світового оперного репертуару. Серед кращих виконавиць заголовної партії легендарні оперні співачки Марія Каллас, Рената Тебальді, Мірелла Френі. Із сучасних постановок відзначимо виставу лондонського оперного театру Ковент-Гарден (режисер Франко Дзеффереллі).

На київській сцені прем’єра опери Дж. Пуччіні «Флорія Тоска» відбулася у театральному сезоні 1905 – 1906 рр. (диригент – Еміль Купер, режисер – Яків Гельрот, художник – Семен Евенбах). Знаменитий італійський тенор Джузеппе Ансельмі, перебуваючи на гастролях у Києві (1907 р.), з великим успіхом співав у «Тосці».

У період з 1918 – 1954 рр. у Київській опері було здійснено шість сценічних прочитань партитури опери Джакомо Пуччіні. 18 грудня 1954 р. відбулася ще одна постановка «Тоски»: диригент – Веніамін Тольба, режисер – Борис Бабочкін (популярний діяч російського театрального мистецтва і кіноактор), художник – Олександр Цесевич (син видатного українського оперного співака Платона Цесевича). Партію Флорії Тоски виконала – Лілія Лобанова, Маріо Каварадоссі – Василь Козерацький, барона Скарпіа – Михайло Гришко. Через десять років поновлення популярної серед київських глядачів опери здійснив диригент Олег Рябов. Особливо пам’ятною стала прем’єра опери «Тоска» під орудою видатного маестро Стефана Турчака (режисер – Дмитро Гнатюк, хормейстер – Лев Венедиктов, художнє оформлення Федора Нірода) у 1979 році. Партію Флорії Тоски з величезним успіхом виконала Гізела Ципола, високохудожні сценічні образи створили Анатолій Мокренко (Скарпіа), Володимир Федотов (Каварадоссі).

Цю постановку, що майже три десятиліття прикрашала репертуарну афішу театру, поновлювали двічі: у 1991 та 2001 роках. Яскраві образи втілили Світлана Добронравова, Катерина Стращенко, Олександр Востряков, Андрій Романенко, В’ячеслав Лупалов, Роман Майборода та інші.

Нинішню постановку опери «Флорія Тоска» Дж. Пуччіні здійснили диригент Микола Дядюра, режисер Анатолій Солов’яненко, художник Марія Левитська та хормейстер Богдан Пліш.

 

Марина Варзацька-Костіна

русский

Tosca by Puccini, sab 23 set 2023, Da (2023/2024), Diretto da Anatoliy Solovyanenko,, Direttore d'orchestra Nicolay Diadiura, Alla Kulbaba, National Opera of Ukraine, Kiev, Ucraina

Crediti di rappresentazione (Cast e team di produzione )

Cast

Team creativo

Ensemble

Programma, informazioni e sinossi

Foto

Ulteriori letture

Date e sedi delle rappresentazioni

Sedi